«Уроки для стійкого розвитку» - крок у екологічно чисте майбутнє.
Валентина Олійник, вчитель початкових класів
Білоцерківської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів
№ 18
Білоцерківської міської ради Київської області
Для чого ми живемо на світі? Який слід залишимо на Землі? У чому сенс
людського життя? Як часто ми задаємо собі ці запитання. Найчастіше думаємо,
перш за все, про свої досягнення, про професію, про користь, яку можемо
принести суспільству. Але чи замислювалися ми над тим, що принести користь людству, турбуючись лише про
людину, неможливо? Тому що сама людина – ніщо без навколишнього середовища, без
живої й неживої природи. Ми ніколи не зможемо врятувати людство, не намагаючись
зберегти природні багатства.
Чи є межа терпіння в нашої планети? Наведені нижче факти про ставлення людини
до нашої планети переконують всіх нас у справедливості давнього кашмірського
прислів’я: «Ми позичаємо природу у наших дітей».
·
щорічно на Землі
зникає близько 30 000 видів живих організмів;
·
¾ рибних ресурсів
планети вичерпано;
·
63% усіх
сільськогосподарських земель планети страждають від ерозії;
·
сучасне сільське
господарство виробляє удвічі більше продуктів, ніж потрібно людям;
·
наприкінці цього
століття нераціональна розробка родовищ призведе до того, що практично всі
запаси корисних копалин планети будуть виснажені;
·
до 2025 року від
нестачі питної води можуть постраждати близько 2/3 населення світу;
·
кожна шоста людина
у світі живе в небезпечних і несприятливих для здоров’я умовах;
·
60% гострих
респіраторних та інфекційних захворювань пов’язані з несприятливими
екологічними факторами. Вони є причиною загибелі 2 млн. дітей на рік;
·
щороку 260 млн. т.
пластмасових виробів закінчують свій вік у Світовому океані;
·
у результаті
глобального потепління рівень Світового океану в ХХ столітті піднявся на 20
сантиметрів;
·
рівень викидів СО2
у світі з 1961 року зріс в 11 разів.
За матеріалами http://www.climateinfo.org.ua
Цей жахливий перелік, який можна продовжувати ще і ще,
чітко доводить, що екологічну збалансованість не можна відокремлювати від
соціальної та економічної.
Багатьох людей цікавить питання, чи не надто пізно вже
щось робити? Напевно, якщо більшість з нас обере оптимістичну позицію,
результати будуть позитивні.
Актуальним нині є сталий,
або стійкий розвиток.
Дослівним перекладом терміну «сталий розвиток» з
англійської є «життєздатний розвиток», а за сенсом – «самопідтримуваний
розвиток». Інколи цей термін тлумачать як всебічно збалансований розвиток.
За визначенням Комісії ООН зі сталого розвитку, його мета
– задовольнити вимоги сучасного
суспільства, не ставлячи під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої потреби.
Завданнями Національної доктрини розвитку освіти у ХХІ
столітті, Концепції екологічної освіти України передбачено формування екологічно
доцільної поведінки школярів. Одним з шляхів реалізації цих завдань є включення
в систему початкової освіти курсу «Уроки для стійкого розвитку. Моя щаслива планета».
Він передбачає зміни у звичках, поведінці та стилі повсякденного життя учнів,
спрямовані на раціональне ставлення до використання ресурсів планети і їх
свідоме заощадження. Курс спрямований на формування в учнів екологічно активної
позиції, прагнення діяти для збереження довкілля й досягнення стабільного
розвитку суспільства.
Зміст і методика курсу розроблені в рамках міжнародного
проекту «Освіта для стійкого розвитку в дії» української організації «Вчителі
за демократію та партнерство» і шведської організації «Глобальний план дій» у
партнерстві з Інститутом педагогіки НАПН України.
Зміст курсу структурований за такими основними
тематичними блоками, як «Вода», «Сміття», «Енергія», «Стосунки», «Рослини»,
«Покупки». Кожна основна тема складається з чотирьох уроків-зустрічей, що мають свої особливості.
Перша зустріч – мотиваційно-організаційна. Її завдання –
введення учнів у тему (використовують аудит – спеціальну форму навчального
дослідження учнів).
Друга зустріч – практична. Працюючи у групах, учні ознайомлюються
з шляхами розв’язання проблеми, обирають дії щодо власного способу життя.
Третя зустріч – екскурсія (ознайомлення зі станом довкілля).
Четверта зустріч – підсумкова (виготовлення творчого
продукту з метою популяризації екологічно свідомих звичок і стилю життя).
Курс «Уроки для стійкого розвитку. Моя щаслива планета»
передбачає системне використання таких інтерактивних методів навчання, як
робота учнів у групах, парах, обговорення в загальному колі. Основними формами
організації навчання є урок, дослідницька, позакласна робота, навчальний
проект, екскурсії.
Три роки в нашій школі викладається цей новий предмет. Це
було виважене рішення. Адже такі уроки потрібні сьогодні, як ніколи. Уроки для
стійкого розвитку з великою зацікавленістю сприймаються вчителями, учнями та
батьками. Діти з нетерпінням чекають кожного наступного заняття. Раніше, перед
початком опрацювання курсу, майже всі учні вважали, що вони і їхні батьки не
наносять шкоди навколишньому середовищу, бо ніби і не забруднюють атмосферу,
воду, ґрунт, не розпалюють багаття в лісі тощо. Але особливість цього курсу
така, що потрібно дітей підвести до того, щоб вони зрозуміли, що саме від
кожного з них залежить велика справа.
Так, вивчаючи таку важливу тему, як «Вода», ми провели
велику і змістовну роботу, щоб дізнатися якнайбільше про цей природний дар.
Напрями наших досліджень були такі:
·
Вода – джерело
життя.
·
Властивості води.
Яка вона буває?
·
Де існує питна
вода?
·
Що можна зробити
для покращення питної води?
·
Чи все людина знає
про воду?
·
Як її берегти?
Щоб знайти відповіді на конкретні запитання, шукали «цікавинки» в
енциклопедіях, на сторінках Інтернету; проводили досліди з водою; переглянули
науково-популярний фільм; відвідали Музей води. Крім цього, на уроках
природознавства дізналися, що вода – незвичайна речовина й має свої
властивості, що вона ніколи нікуди не зникає, лише переходить з одного стану в інший;
що все живе складається з води. Якість життя людини залежить від якості води.
Дуже зворушило й зацікавило всіх повідомлення про те, що вода має пам'ять,
що вона може змінювати свою структуру в залежності від думок, звуків, поведінки
оточуючих людей. Так як людина сама складається на 70-80% з води, то її
залежність від води досить висока. Тому вода може допомагати або шкодити всьому
живому. Байдужість, ненависть, лайка, зло повертаються людині бумерангом назад.
Тоді як добрі слова і вчинки, класична музика змінюють структуру води й несуть
здоров'я, хороший настрій. Ми зрозуміли, що необхідно дбати не лише про чистоту
складу води, але й про чистоту структури води. Тому діла й думки людей мають
бути позитивними. Діти зображували молекулу води у вигляді красивої симетричної
сніжинки й писали «Дякую!».
Наступним напрямом дослідження було вивчення питання ощадливості. Діти з
батьками провели аудит: чи багато води використовує родина. Для цього:
-
визначали кількість
місць водопостачання у квартирі;
- рахували, скільки води споживає за добу (за місяць) вся
родина, скільки коштів витрачається на оплату води;
-
де можна й потрібно
економити.
Інші прийшли до висновку, що, використовуючи в побуті питну воду, можна і
треба економити завдяки відповідній поведінці. А саме:
·
приймати душ
замість ванни. У цей час подача води може регулюватися або тимчасово
перериватися;
·
економити воду при
митті волосся, рук, посуду (використовувати миску);
·
чистити зуби,
використовуючи воду зі склянки;
·
замінювати старі
крани та душові насадки на більш ефективні (нові економні насадки здатні
створювати повітряно-водяну суміш, завдяки чому витрати води зменшуються до 4,5
літрів на хвилину);
·
використовувати
економні бачки зливу (компакт з двома клавішами: одна дає ощадливий злив, друга
– звичайна).
З метою популяризації екологічно свідомих звичок і стилю життя після закінчення
вивчення цієї теми була випущена газета «Вода», з якою знайомилися учні тих початкових
класів, де не викладався цей курс. Діти зверталися до ровесників і закликали
всіх небайдужих долучитися до дослідження цього актуального питання, до зміни
своєї поведінки, до створення сприятливого довкілля.
Не менш цікавими й важливими для дітей виявилися теми «Сміття як проблема
людства» й «Раціональне споживання енергії». Давньогрецький філософ Демокріт сказав:
«Подібно до того, як буває хвороба тіла, буває також хвороба способу життя».
Більшість з нас живе на цій планеті так, ніби її ресурси є безмежними. Але те,
що вона має велетенські розміри, ще не говорить про її вічність. Ми начебто забули, що для підтримання
існування життя на Землі іншого джерела, крім біосфери та її ресурсів, немає. А
за сучасної енергоозброєності й передових технологій швидкість використання
ресурсів набагато перевищує можливості їх відтворення. Такий спосіб життя
сьогодні стає згубним для людства.
На сьогодні кількість побутових твердих відходів стала набагато більша, ніж
раніше. Україна посідає перше місце у світі за кількістю сміття на душу
населення. Щорічно жителі України виробляють 11 млн. кубометрів побутових
відходів. На даний час побутовими та іншими відходами зайняті майже 4% території
України. В Україні є близько 800 офіційних звалищ, де накопилося понад 350
мільйонів кубометрів відходів. Щороку їхні обсяги зростають у середньому на
20%!
Учні досліджували власні звички та стиль життя своєї родини щодо
регулювання кількості відходів. Вони визначили, що до складу сміття (твердих
комунальних відходів) входять: папір, картон (37%), кухонні відходи (30%),
деревина, шкіра, текстиль, скло, кераміка (12%), поліетилен, пластик (15%) та
інші. Потрапивши на смітник, все це розкладається, але неодночасно. Для того,
щоб у природному середовищі розкладався папір, необхідно від двох до десяти
років, консервна бляшанка – понад 90 років, фільтр від сигарети – 100 років,
поліетиленовий пакет – понад 200 років, пластмаса – 500 років, а скло – понад
1000 років.
Отже, дослідивши проблеми засмічення довкілля й наслідки такого
забруднення, учні зрозуміли, для чого необхідно сортувати сміття та побутові
відходи:
1.
Зниження негативного впливу на навколишнє середовище. Будь-яка річ у свій час стає відходом. Проте у
виробництві нових речей можна частково або повністю використовувати матеріал із
старих виробів, таким чином зменшуючи загальну кількість відходів. При цьому
знизиться вплив на довкілля, оскільки менше нової сировини необхідно буде
виробляти.
2.
Усунення небезпеки для людини та навколишнього
середовища. Токсичні відходи можуть забруднювати повітря, ґрунти,
поверхнею та підземні води. Тому при поводженні із небезпечними відходами
необхідно приймати більш жорсткі природоохоронні заходи.
3.
Можливість багаторазового використання відходів. Більшу частину побутових відходів складає тара, яку
можна переробити і використовувати наново.
4.
Економія коштів. Якщо відходи своєчасно відсортовано, то споживачеві не треба платити за
вивіз та складування сміття.
5.
Зменшення накопичених відходів, які псують наше здоров’я.
Приємно бачити, що в нашому місті з’являється все більше
контейнерів, у які можна класти відходи для вторинної переробки!
Дізнавшись про це, діти усвідомлюють необхідність
вторинного використання сміття. На прикладі паперових відходів легко довести
користь переробки цього сміття на корисні речі. Сучасні технології дозволяють
перетворювати макулатуру не тільки на туалетний папір, але й на тканину, звичайний
газетний папір, а також технічний і покрівельний картон (руберойд). З кожної тонни макулатури можна одержати 750
тон нового паперу і зберегти п’ять дерев. Тому діти вели активну участь у зборі
макулатури, залучивши до цієї справи батьків, сусідів, родичів. А користь була
ще вдвічі більша: за одержані кошти ми придбали у клас посібники з рідної мови.
Змістовий матеріал уроків щодо раціонального використання енергії дозволяє молодшому школяреві
зрозуміти, що таке енергія, яка вона буває, скільки її потрібно для життя, як
стати дбайливим користувачем енергії. Учень на цих уроках досліджує свої
звички, стиль життя щодо користування тепловою та електричною енергією в
побуті; визначає й виконує дії щодо скорочення витрат енергії. Завершуючи
вивчати цю тему, діти, попрацювавши в групах, сформулювали такі поради собі,
своїм одноліткам і всім дорослим:
1.
Економте водні та
енергетичні ресурси (встановлюйте лічильники).
2.
Житло має бути
енергозберігаючим.
3.
Замініть звичайні
лампочки розжарювання на енергозберігаючі.
4.
Вимикайте
електричні прилади, не використовуйте режим очікування.
5.
Купуйте
енергоефективні побутові прилади (А++).
6.
Користуйтеся
громадським транспортом чи велосипедом (це зменшить викиди СО2).
7.
Не купуйте зайвого.
Упаковку товару (скло, папір, пластик) здавайте на переробку.
У минулому навчальному році на базі нашої школи пройшов обласний семінар
«Реалізація проекту «Освіта для сталого розвитку в дії» за участі Мерілін
Мелманн – президента Міжнародної організації
Global Action Plan, Сущенко І. В. –
виконавчого директора організації «Вчителі за демократію та партнерство». Учні
нашого класі мали можливість показати свої перші здобутки на шляху стійкого
розвитку нашим гостям.
Ми презентували те, чого вже навчились
на цих уроках, як вони вплинули на нашу свідомість. Клас був поділений
на п’ять екогруп, кожна з них ділилася думками щодо засвоєних тем:
1.
Вода.
2.
Сміття.
3.
Енергія.
4.
Стосунки.
5.
Рослини.
Кожний учень класу мав можливість висловитися з певного питання. Наприклад,
учасники групи, що обговорювали тему «Стосунки», презентували результати роботи
за таким планом:
1.
Налагодження стосунків
– це мистецтво.
2.
Слова і вчинки для налагодження
відносин.
3.
Хто може допомогти
в скрутній ситуації?
4.
Народна мудрість
про людські відносини.
А екогрупа, що представила тему «Зелені друзі», ознайомила гостей з етапами
вивчення цього питання:
1.
Аудит. Скільки
зелених друзів маємо вдома, скільки в класі, скільки дерев і кущів росте на
території школи?
2.
Швидка допомога
рослинам.
3.
Зелена перлина
Білої Церкви – дендропарк «Олександрія» (коротка розповідь).
4.
Рослина – наш друг.
Після виступу всіх екогруп між дітьми і поважними гостями відбулася жвава і
цікава бесіда.
Діти і присутні вчителі висловили велику подяку всім, хто працює над
проектом «Освіта для стійкого розвитку» й авторам посібника.
Гості оглянули виставку робіт учнів школи «Моя щаслива планета».
Отже, екологічна освіта – це першочерговий фактор безпеки навколишнього
природного середовища. У вирішенні екологічних проблем та створенні основи
безпечного розвитку України визначальним є формування екологічної свідомості,
культури і цілісного екологічного світогляду. Запорукою успішного досягнення
цієї мети є впровадження в навчальний процес ефективних методів екологічної
освіти.
| 
